Зберегти для наступних поколінь:
заповідні місця Півдня України(Миколаївської області)
Миколаївська область розташована в південній частині країни в межах Причорноморської низовини в басейні нижньої течії ріки Південний Буг.
Більша частина Миколаївської області лежить у межах Причорноморської низовини. На півночі простягаються Подільська височина (правобережжя Південного Бугу) та Придніпровська височина (лівобережжя Південного Бугу). Глибоко в суходіл вдаються Дніпровсько-Бузький, Березанський, Тилігульський та Аджигольський лимани. До території області належать острів Березань і Кінбурнська коса.
Природно-заповідний фонд Миколаївської області включає біосферні та природні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва. Загальна площа природно-заповідного фонду займає 2,19% території області. 126 ділянок Миколаївщини набули природоохоронного статусу відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України», і ще дві території увійшли до списку водно-болотних угідь міжнародного значення згідно з Рамсарською конвенцією.
На землях природно-заповідного фонду області створені та функціонують наступні регіональні ландшафтні парки: «Кінбурнська коса», «Гранітно-степове Побужжя», «Тілігульский», «Приінгульский». Всього площа чотирьох парків складає 35,5 тис. га.
В даний час розглядається питання розширення площі регіонального ландшафтного парку «Гранітно-степове Побужжя», відомого своїми унікальними для степової зони півдня України каньйоноподібними долинами, скельними відслоєннями, історичними пам’ятками та чисельними представниками ендемічної флори і фауни.
Наш вік характеризується величезними науково-технічними досягненнями, які, з одного боку, сприяють економічному прогресу, поліпшенню добробуту населення, з другого, спричинюють до небажаних змін у природному середовищі, що негативно позначаються на загальному стані органічного життя, включаючи і життя людини. Особливо небезпечний зростаючий індустріальний геохімічний вплив, який проявляється у зміні киснево-вуглекислотного балансу повітря, а також у зміні хімічного складу атмосферних опадів, що від'ємно впливає на різні компоненти природних екосистем. Існує реальна загроза збіднення генетичного фонду планети, загроза втрати природної різноманітності ландшафтів, у яких проходила еволюція рослинного і тваринного світу. В густонаселених районах вже важко знайти природні ландшафти, не змінені антропогенним впливом. Саме тому заповідні території, як останні оазиси незайманої природи, набувають особливого значення.
Наша Земля — це глобальна екологічна система. Природні процеси, які відбуваються на ній, дуже складні і різноманітні. З розвитком індустріального потенціалу на ці процеси істотно впливає людина. Для того, щоб регулювати цей вплив на навколишнє середовище, потрібно знати особливості функціонування як природних, так і змінених екологічних систем, знати про допустимий рівень навантаження на природні екосистеми та їх здатність до відтворення.
У наш вік відбуваються величезні зміни у структурі і функціонуванні природних ландшафтів. Багато видів флори і фауни знаходиться на межі зникнення, оскільки вони не можуть пристосуватися до екологічних змін, які вносить людина. Головна роль у їх збереженні належить заповідникам, в яких біологічні види охороняються разом з умовами їх життя, тобто охороняється весь природний комплекс, що в свою чергу гарантує високу надійність функціонування екосистем. Отже, заповідники служать оазисами для зберігання генетичного фонду, а їх природні екосистеми своєрідними еталонами для окремих галузей народного господарства, зв'язаних з різними формами природокористування.
Чимале естетичне значення заповідників. їх справедливо називають природними музеями. Адже жоден штучний музей, унікальна архітектурна споруда, скульптура чи картина не можуть замінити людині красоти природних ландшафтів, пташиного співу, чистого ароматного повітря, дивовижного розмаїття лук, полонин.
Регіональний ландшафтний парк “Тилігульський”
Регіональний ландшафтний парк “Тилігульський” створено рішенням Миколаївської обласної ради у 1995 році.
Територія заповідного об’єкту включає узбережжя та прилеглі акваторії Тилігульського лиману в межах Ташинської, Краснопільської, Анатоліївської, Червоноукраїнської та Коблевської сільських рад Березанського району Миколаївської області загальною площею 8195,4 гектара. До його складу також увійшов орнітологічний заказник місцевого значення “Пониззя Тилігульського лиману”.
Парк забезпечує збереження цінних природних комплексів та історико-культурних об’єктів Тилігулу, умови для організованого туризму і відпочинку, проведення наукових досліджень, пропаганду екологічних знань.
Як унікальний природний комплекс Тилігульський лиман включено до переліку водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовище існування водоплавних птахів.
Пелагіївка, регіональний ландшафтний парк Приінгульський
(Новобузький район)
Справжньою перлиною Новобузького району є регіональний ландшафтний парк "Приінгульський".
Він створений у 2002 році на ділянці долини р. Інгул між селами Софіївка та Розанівка на площі 3152,7 гектара.
До його складу входять Софіївське водосховище, масиви гранітних відслонень із залишками байрачних лісів та прилеглі ділянки цілинного степу.
У селі Пелагіївка височіє Свято-Михайлівський жіночий монастир - пам’ятка архітектури національного? значення.
Ольвійська хора
На узбережжі Дніпровсько-Бузького лиману в околицях Ольвії збереглись унікальні ділянки справжніх та пустельних степів з участю багатьох представників флори та фауни, які перебувають під охороною держави.
Тут виявлено нові місцезростання пізньоцвіту ангарського, тюльпана Шренка та зморшка степового, занесених до Червоної книги України.
Відзначено високу щільність глобально вразливого виду – сиворакші, яка гніздиться в берегових обривах лиману.
У складі літоральних угруповань трапляються ендемічні та «червонокнижні» види рослин – морківниця прибережна та астрагал дніпровський.
Кліфова зона та прилеглі акваторії лиману є важливим міграційним коридором для птахів, у тому числі таких рідкісних як гоголь, мартин каспійський, орлан-білохвіст, казарка червоновола, беркут, сапсан.
Древні береги, прорізані численними ярами та балками, зберегли в цілому надзвичайно мальовничий вигляд та заслуговують на посилену охорону.
До вашої уваги ми пропонуємо ознайомитися з літературою, присвяченої проблемам захисту і охорони довкілля
|
Кобецька Н.Р. Екологічне право України [Текст] : навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 352 с. – Бібліогр.:332-346 с.
У посібнику висвітлено питання предмета, системи, джерел екологічного права, екологічних прав та обов’язків громадян України, права власності на природні ресурси та права природокористування, правових засад управління в галузі охорони довкілля, екологічної експертизи, юридичної відповідальності за порушення еколого-правових норм, режиму охорони та використання окремих природних об’єктів тощо.
Для здобувачів вищої освіти, аспірантів, наукових працівників, науково-педагогічних працівників, працівників природоохоронних та правоохоронних органів, екологів і всіх, хто цікавиться питаннями екологічного права та охорони довкілля.
|
|
Законодавство України про екологію [Текст] / О. А. Роїна – 2-е вид. - К. : КНТ, 2005. –
488 с.
Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку нашої держави.
У цей збірник увійшли основні законодавчі акти, що визначають правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища.
Видання розраховане на широке коло користувачів.
|
|
Іванюк Д.П. Управління природоохоронною діяльністю [Текст] : навч. посібник. / Д.П.Іванюк, І.В.Шульга. – К. : Алерта, 2007. – 368 с.
В посібнику розглянуто основні теоретичні положення природоохоронного управління , правові основи та система державного управління природоохоронною діяльністю в Україні. Проаналізовано стан природних ресурсів та довкілля в Україні. Викладені основні положення стратегії сталого розвитку та особливості її застосування в Україні. Проаналізовані особливості міжнародного співробітництва в галузі охорони довкілля, раціонального природокористування та екологічної безпеки.
Навчальний посібник розраховано на здобувачів вищої освіти навчальних закладів, які вивчають курс «Управління природоохоронною діяльністю», фахівців у сфері управління, майбутніх управлінських кадрів та представників громадськості, які цікавляться проблемами природоохоронної діяльності.
|
|
Давиденко В. Кінбурнський півострів: одне із семи чудес Миколаївщини [Текст]
/ В. Давиденко. – Миколаїв: вид-во Ірини Гудим, 2007. – 62 с.
Дана робота є головним чином узагальнення спостережень автора під час численних біологічних експедицій на Кінбурнський півострів, де розташовані Чорноморський біосферний заповідник, регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса», лісництва, мисливські господарства.
Науково-популярне видання буде корисним для біологів, екологів, геологів, здобувачів вищої освіти, фахівців-аграрників, науковців, науково-педагогічних працівників.
|
|
Основи екології та екологічного права [Текст] : Навч. посіб. / Бойчук Ю.Д., Шульга М.В., Цалін Д.С., Дем’яненко В.І. За ред. Ю.Д.Бойчука і М.В.Шульги. – Суми : Університетська книга, 2004. – 352 с.
Посібник охоплює теоретичні і прикладні розділи сучасної екології. Висвітлені основні поняття, пов’язані із закономірностями функціонування екосистем і біосфери в цілому. Наведена характеристика сучасного екологічного стану природних ресурсів.
Розглядаються екологічні проблеми України і її регіонів, економічні і еколого-правові аспекти раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища, правові основи екологічної політики України.
Для здобувачів вищої освіти неекологічних і неюридичних вищих навчальних закладів освіти, де викладаються курси «Основи екології», «Охорона навколишнього середовища» та «Екологічне право» як нормативні дисципліни. Буде корисним науково-педагогічним працівникам, працівникам природоохоронних і екологічних організацій, учителям шкіл різного типу та широкого кола читачів.
|
|
Малишко М.І. Основи екологічного права України [Текст] : навч. посібник / М.І.Малишко. – К. : МАУП, 1999. – 148 с.
У навчальному посібнику розглядаються поняття і система екологічного права, основні джерела екологічного законодавства, екологічно-правовий статус людини та громадянина, управління і контроль в екологічній сфері, юридична відповідальність за екологічні правопорушення.
Для здобувачів вищої освіти юридичних вузів і всіх, хто вивчає і розв’язує екологічні проблеми.
|
|
Шмандій В.М. Управління природоохоронною діяльністю [Текст] : навч. посібник /
В.М. Шмандій, І.О. Солошич. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 292 с.
Проаналізовано стан навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів в Україні. Розглянуто правові основи, принципи та механізми управління природоохоронною діяльністю. Надано структуру державних органів управління. Проаналізовано головні напрями екологічної політики держави.
Навчальний посібник розрахований на здобувачів вищої освіти вищих навчальних закладів зі спеціальностей екологічного спрямування. Він може бути корисний для аспірантів, науково-педагогічних працівників та наукових працівників.
|