Бабенко В. А. Формирование экономико-математической модели динамики процесса управления инновационными технологиями на предприятиях АПК [Электронный ресурс] / В. А. Бабенко // Актуальні проблеми економіки. – 2013. – № 1. – С. 182-186. - Режим доступа : //nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2013_1_23

        В статье рассмотрены вопросы формирования экономико-математической модели процесса управления инновационными технологиями на предприятиях АПК, использован детерминированный подход для моделирования исходной задачи в форме динамической задачи программного управления инновационными технологиями АПК на заданный момент времени с учетом наличия рисков.

Далі...

        Березін О. В. Інноваційні аспекти у формуванні конкурентної стійкості підприємств АПК [Електронний ресурс] / О. В. Березін, Л. М. Березіна // Часопис економічних реформ. - 2014. - № 3. - С. 77-81. - Режим доступу : //nbuv.gov.ua/UJRN/Cher_2014_3_12

        Розглядаються інноваційні аспекти формування конкурентної стійкості підприємств АПК. Наголошено, що для специфічного сектору національної економіки – сільськогосподарського вироб- ництва, формування конкурентної стійкості потребує інноваційних підходів. Приділено увагу переш- кодам на шляху формування конкурентних переваг підприємств АПК. Можливості і масштаби підп- риємств АПК у формуванні конкурентної стійкості та розвитку національного продовольчого ринку значно гальмуються складністю фінансового стану у державі, нестабільністю економічної ситуації.

Далі...

        Гончаренко О. В. Розвиток інституту агроінновацій в Україні: еволюційні обмеження і перспективи [Електронний ресурс] / О. В. Гончаренко // Агросвіт. – 2014. – № 10. – С. 12-16. – Режим доступу : //www.agrosvit.info/?op=1&z=1579&i=2

        Досліджено еволюційні обмеження функціонування інституту агроінновацій в Україні. Визначено причини та наслідки інституціональної несумісності формальних і неформальних обмежень розвитку агроінновацій. Встановлено, що обмеження інноваційного розвитку агропромислового виробництва України визначаються дією таких факторів, як недостатньо ефективне використання існуючих конкурентних переваг і наявного потенціалу, низька продуктивність праці, значне зношування техніки і устаткування, низька ефективність державного фінансування, зниження стимулювання наукової праці й падіння престижу наукової діяльності, недосконалість законодавчої й нормативно-правової бази (стосовно ліцензування, сертифікації, оформлення патентів), фактична відсутність професійних менеджерів інноваційних процесів, висока вартість упровадження й комерційного освоєння нововведень, а також вплив низки неекономічних факторів, зокрема інституціонально-політичного характеру.

Далі...

        Готра В. В. Сучасний стан та проблеми інноваційного розвитку аграрного сектору України [Електронний ресурс] / В. В. Готра // Актуальні проблеми економіки. – 2014. – № 6. – С. 79-84. – Режим доступу : //nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2014_6_10

        У статті здійснено аналіз сучасного стану інноваційного розвитку аграрного сектору України, вказано на особливості інноваційної діяльності держави у сфері АПК. Розглянуто основні причини та чинники уповільнення інноваційного розвитку вітчизняних агропромислових підприємств. Наведено шляхи підвищення інноваційної активності аграрної сфери.

Далі...

        Князевич А. О. Механізми управління інноваційним розвитком : моногр. [Електронний ресурс] / А. О. Князевич, О. В. Крайчук. – Рівне : О.Зень, 2011. – 136 с. – Режим доступу : https://dl.dropboxusercontent.com/u/44073473/Knyazevich_Kraychuk_verstka.pdf

        У монографії досліджені теоретико-методологічні основи формування ефективного господарського механізму управління інноваційним розвитком підприємств. Висвітлені проблеми становлення і практичного впровадження механізмів управління інноваційним розвитком. Підкреслюється значення інноваційного лагу у прискоренні інноваційного процесу, а також можливість використання тривалості лагу в якості специфічної характеристики інноваційного потенціалу суб'єктів господарювання. Запропонована система індикаторів стану господарського механізму. Наведено методику практичного використання математичного апарату теорії нечітких множин І нечіткого інтегрального розрахунку експертної оцінки механізмів управління, яка може бути широко використана для аналізу ефективності дії й оцінки стану господарського механізму управління інноваційним розвитком як підприємств, так і окремих галузей національної економіки.

Далі...

        Кужель В. В. Проблеми активізації соціальних процесів в агропродовольчій сфері на засадах інноваційного розвитку / В. В. Кужель, Ю. М. Атаманчук // Агросвіт. – 2015. – № 1. – С. 19-24.

        У статті виділено ключові проблеми активізації соціальних процесів підприємств агропродовольчої сфери у розрізі соціальної та економічної складових інноваційної діяльності. Проаналізовано обсяги та напрями бюджетного фінансування інноваційно-технологічної модернізації процесу виробництва, що спрямована на підвищення якості виробленої продукції.

        Кукса І. М. Проблеми формування інноваційної моделі розвитку АПК в Україні [Електронний ресурс] / І. М. Кукса // Актуальні проблеми економіки. - 2014. - № 1. - С. 105-109. - Режим доступу : //nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2014_1_13

        Викладено результати дослідження сучасних умов формування інноваційного потенціалу АПК, державного регулювання інноваційною діяльністю АПК. Доведено, що основою розвитку наявного інноваційного потенціалу є зміна організаційної структури сільськогосподарського господарства країни.

Далі...

        Лупенко Ю. О. Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в аграрній сфері України / Ю. О. Лупенко // Економіка АПК. – 2014. – № 12. – С. 5-11.

        Розглянуто питання щодо пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в аграрній сфері, шляхи її активізації та можливості переходу на інноваційну модель розвитку. Показано нерівномірності розподілу інноваційного потенціалу аграрної сфери на регіональному рівні й вказано на негативність такого впливу на зв’язок науки та виробництва, інформаційне забезпечення товаровиробників щодо наукової продукції, комерціалізацію наукових розробок і попит на інноваційну продукцію в цілому. Відзначено, що найефективнішим напрямом у зазначеному ракурсі розв’язання проблеми слід вважати підвищення функціональності регіональних центрів наукового забезпечення Національної академії аграрних наук України з орієнтацією на зближення академічної науки з освітою й виробництвом та дієвої пропаганди результатів досліджень аграрної науки.

        Нурумов А. А. Государственная финансовая поддержка развития агропромышленного комплекса Республики Казахстан [Электронный ресурс] / А. А. Нурумов, Б. Т. Аймурзина // Актуальні проблеми економіки. – 2014. – № 2. – С. 87-93. – Режим доступа : //nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2014_2_14

        Отмечено, что развитие агропромышленного комплекса является важной составляющей диверсификации экономики. Главной задачей государственного регулирования экономического развития отрасли выступают инвестиции в сельскохозяйственное производство, так как их рост является одним из основных факторов подъема агропромышленного производства.

Далі...

        Павлова, Г. Є. Методологічні основи дослідження управління інноваційним розвитком в аграрному секторі національної економіки / Г. Є. Павлова // Агросвіт. – 2015. – № 7. – С. 3-7.

        Сучасна криза охопила практично всі галузі, в тому числі і аграрний сектор. Сучасна економічна наука виявилася не здатною передбачити виникнення кризових явищ і обгрунтувати стратегію уникнення її або їх подолання. У нашій країні економічна наука, не маючи можливості вільно розвиватися протягом минулого сторіччя, не виробила ефективних механізмів подолання криз в аграрному секторі, реформування національної економіки.

        Українські ринкові реформи проводилися в обстановці поширення офіційною пропагандою підвищених очікувань. Їх ініціатори запевняли, що на відміну від плану, ринок — це такий чудодійний спосіб ведення господарства, перехід до якого дозволить за короткий час перевершити радянський рівень ефективності економіки та народного добробуту. Наслідки реформ довели неспроможність концепції ринкового саморегулювання й зумовили необхідність пошуку нових форм і методів управління економічними системами, розробки нових підходів до формування методології дослідження проблем підвищення ефективності господарювання.

        Савицький, Е. Е. Інноваційні технології в аграрній сфері: сутність, класифікація та українські реалії / Е. Е. Савицький // Економіка АПК. – 2014. – № 2. – С. 110-115.

        Досліджено сутність, зміст та особливості інноваційних технологій аграрних підприємств, вивчено проблематику їхньої систематизації й класифікації, а також проаналізовано сучасний стан їх впровадження в українському аграрному секторі. За результатами здійсненого дослідження сформовано авторське трактування поняття “інновації в аграрній сфері”, запропоновано визначення інноваційних технологій в АПК і досліджено їхні сучасні системно-структурні особливості в українській аграрній сфері. Показана предметна структура інноваційних технологій в АПК, на основі якої було проаналізовано результати впровадження інноваційних технологій у практичну діяльність аграрних підприємств останніми роками, визначено слабкі сторони їхньої інноваційної діяльності та накреслено перспективні напрями подальшої роботи.

        Сіренко Н. Бюджетно-податкове стимулювання інноваційного розвитку аграрного сектора економіки [Електронний ресурс] / Н. Сіренко, О. Мельник // Економіст. – 2013. – № 4. – С. 28-32. – Режим доступу : //nbuv.gov.ua/UJRN/econ_2013_4_9

        У статті розкрито роль бюджетно-податкового стимулювання інноваційного розвитку аграрного сектора економіки в сучасних умовах господарювання. Наведено оцінку основних прямих та непрямих методів стимулювання інноваційної діяльності в аграрному секторі економіки. Визначено необхідність фінансування технічного переоснащення підприємств аграрного сектора економіки. Надано характеристику основних положень законодавчо-нормативних актів України щодо стимулювання інноваційного розвитку аграрного сектора економіки. Обґрунтовано зміни до Податкового кодексу України стосовно стимулювання інноваційного розвитку з врахуванням пріоритетів держави.

Далі...

        Соловчук К. О. Державна підтримка інноваційного розвитку агропромислового комплексу України [Електронний ресурс]  / К. О. Соловчук // Актуальні проблеми економіки. – 2014. – № 3. – С. 126-133. – Режим доступу : //nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2014_3_17

        Доведено, що світовий досвід переконливо свідчить про об'єктивну необхідність переведення сільськогосподарського виробництва на інтенсивний, інноваційний шлях розвитку. Обгрунтовано необхідність формування моделі управління інноваційним розвитком агропромислового комплексу України. Запропоновано модель державної підтримки інноваційного розвитку АПК.

Далі...

        Чеканська Л. А. Нормативно-правове регулювання агроінвестиційної діяльності в Україні [Електронний ресурс] / Л. А. Чеканська // Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського. – 2015. – Вип. 3 (92). Ч. 2. – С. 9-15. – Режим доступу : //www.kdu.edu.ua/PUBL/statti/2015_3_9.pdf

        У статті досліджено особливості сучасного стану нормативно-правового законодавства у сфері регулювання агроінвестиційних потоків в Україні. Оскільки агропромисловий комплекс є базовим сектором народного господарства України, для забезпечення його ефективного функціонування необхідні значні інвестиційні ресурси. Проте в Україні інвестиційна активність внутрішніх і зарубіжних інвесторів значною мірою стримується за рахунок несприятливого інвестиційного середовища, цілої низки зовнішніх і внутрішніх чинників. Тому проблема підвищення ефективності інвестиційного процесу є однією з найбільш актуальних на даному етапі розвитку економіки держави.

Далі...

        Шебанін В. С. Наукове забезпечення інноваційного розвитку АПК як пріоритетний напрям діяльності аграрного університету / В. С. Шебанін // Економіка АПК. – 2014. – № 7. – С. 19-25.

        Обґрунтовано доцільність наукового супроводу інноваційної діяльності сучасних підприємницьких структур в аграрній сфері. Визначено шляхи підвищення наукоємності АПК з урахуванням досвіду Миколаївського національного аграрного університету, розвинуто ідею перетворення аграрних університетів у потужні навчально-науково-виробничі консорціуми. Розкрито напрями діяльності наукового парку університету «Агроперспектива», його структуру та пріоритетні завдання. Висвітлено результати діяльності Національного інноваційного кластера «Родючість ґрунтів». Наведено розроблені науковцями університету основні перспективні інноваційні проекти будівництва свинокомплексу та зрошення земель, реалізація яких дасть змогу зміцнити його матеріально-технічну базу, прискорити впровадження сучасних наукових технологій у виробництво, сприятиме залученню здобувачів вищої освіти до науково-дослідної роботи.